50

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА

Ви відкриєте для себе:

чому земельні ресурси і ґрунти — не одне і те ж; вплив діяльності людини на біосферу; особливу роль людини в біосфері.

І

Земельні ресурси

Ґрунт використовують для життя усі живі організми. Одні — як домівку, інші — як джерело живлення, тобто він е для них ресурсом забезпечення життя і діяльності. Особливим користувачем ґрунту є людина. Отже, він є природним ресурсом. Хоча ґрунт вкриває майже весь суходіл, але не на всій поверхні планети його використовують за основним призначенням — для вирощування культурних рослин та випасання свійських тварин. Тому говорять не про ґрунтові ресурси, а про земельні.

Земельні ресурси — цс сільськогосподарські землі та інші земельні ділянки, які використовують або можуть використати в різних галузях діяльності людини. До земельних ресурсів належать усі землі суходолу, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами (мал. 167).

Практикуймо

1. Розгляньте малюнок 167.

На ньому круг поділений на частинки, біля якої чи на якій є числа. Вони вказують на соту частину площі всіх земельних ресурсів. Усі кольори круга пояснені в переліку складників.

2. Визначте складники земельних ресурсів, які займають більше 10% площі.

3. Яку частку земельних ресурсів активно використовують у господарській діяльності?

8а основним призначенням їх поділяють па певні категорії.

Пізнаймо більше

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФЛО) (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) повідомляє, що із загальної площі суходолу 1-19 млн кв. км земельний фонд (без Антарктиди та Гренландії) становить 133,9 млн кв. км, або 26.3% загальної площі земної кулі. На сьогодні практично всі найкращі землі на планеті розорані.

Придатні для сільського використання вільні землі зазвичий низькородючі, вимагають зпачних витрат на їх окультуренпя та меліорацію. Але в різних регіонах ситуація суттєво відрізняється. За даними ФАО, у світі 55 країн мають недостатні земельні ресурси, щоб ироїчідувати населення: в Африиі та Азії їх по 22; у Центральній Америці — 11. Рівень освоєння земель також різний. У Євроні освоєно близько 94% земель, в Азії — 92%. У Південній Америці та Африці рівень освоєння земель менший за 50%.

2

Вплив діяльності людини на біосферу

Людина не може жити без тісного зв’язку з природою. Вона бере з неї повітря, щоб дихати; воду, щоб пити; їжу рослинного і тваринного походження, а також найрізноманітніші компоненти для виробництва енергії, промислової продукції та подальшого розширення виробництва. Потреби людини постійно зростають, а взяти все необхідне для їх задоволення можна в основному з природи.

З розвитком людства зростають його потреби, а тому посилюється його вплив на природу. Зростає він через те, що завдяки науці, застосуванню технічних винаходів людина стає чимраз сильнішою. Посилюється тиск на природне довкілля через збільшення чисельності землян.

Вплив сучасних 8 млрд мешканців / мешканок Землі рівний тому, що чинили б на географічну оболонку 80 млрд осіб, які за рівнем розвитку перебували б у кам'яному віці. Сучасна людина стає все менше залежною від природних явищ. Однак, відбуваються на нашій планеті і такі стихійні явища, яким людство протидіяти поки що не в силі, від яких воно не може надійно захиститися. Сюди можна віднести вулкани і землетруси, пов’язані з дією внутрішніх сил Землі; посухи, урагани, снігопади, морози в атмосфері, наводки, селі, снігові лавини, пов’язані з гідросферою, тощо. Отже, людина не всесильна. Та й взагалі, думка про те, що наука повинна слугувати для перемог над природою, є хибною і небезпечною, і могла б призвести в кінцевому результаті до зникнення людської цивілізації на Землі.

Тепер науку розуміють як знаряддя для раціонального використання природи, тобто такого, при якому вона не знищується, а зберігається для нащадків. Але розуміння не прийшло досить пізно, коли природі Землі вже завдано великих ран. Негативні наслідки впливу людніш проявилися у всіх оболонках планети, шо свідчить про загрозу середовишу життя людини — про екологічну кризу.

Оскільки екологічні проблеми стосуються всіх оболонок Землі та мають відмінності в різних частинах Землі, то вивченням їх займається й окрема галузь географічної науки — геоекологія.

3

Охорона і збереження біосфери

Оболонку життя необхідно охороняти від тих, хто завдячує їй своїм життям. Охорона біосфери є однією з найважливіших проблем сучасного світу. Люди, особливо впродовж останніх століть, завдають середовищу свого життя усе більшої і більшої шкоди.

Для того щоб не знищити всі природні багатства біосфери, визначають природоохоронні території, в межах яких діють суворі правила поведінки, заборонено будь-яку господарську діяльність, окрім наукової. Найважливішими з них є біо-сферні та природні заповідники, природні національні парки. Наприклад, в Україні створено біосфсрні заповідники «Аска-нія-ІІона», Карпатський, Дунайський та Чорноморський. На природоохоронних територіях дбають про збереження всіх або певних складників біосфери у первісному стані для сьогоднішніх та майбутніх поколінь. Поряд з цим, на цих територіях вивчають та поширюють приклади розумного використання і покращення природних ресурсів та умов.

Охороняють природу лише на природоохоронних територіях, а на всіх інших територіях середовища життя людини необхідно берегти її та розумно використовувати. Я цією метою вчені-екологи / екологнні та керівники держав підготували «План дій на 21-е століття* та визначили цілі збалансованого (неруйнівного) розвитку людства. У цьому плані багато уваги приділено збереженню та ощадливому використанню природних багатств планети, у тому числі земельних ресурсів.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) започаткував Червону книгу, куди заносять види, які знаходяться на межі зникнення. Кожна країна, на території якої проживає вид, занесений до Червоної книги МСОП, відповідає перед усім людством за збереження цього скарбу природи. Ці види необхідно зберегти заради нормального існування сучасної біосфери.

Пізнаймо більше

Бигато видів тварин і рослий перебуває иа межі зиикисиня, тому створені Червоні кпиги, де записані такі види. Ці книги с нагадуванням людству про зниклі види та ті, що можуть зникнути, якщо не піклуватися про їх збереження.

Знаймо, вміймо і використовуймо в житті

Земельні ресурси — це землі, які використовують або можуть використати в різних галузях діяльності людини. За основним призначенням їх поділяють на категорії.

Вплив діяльності людини на біосферу може бути негативним чи позитивним. Природоохоронні території створені для вивчення та поширення прикладів розумного використання і покращення природних ресурсів та умов для життя живих організмів та людей.

Біосфера потребує особливої уваги, бо вона найбільш вразлива до змін, спричинених діяльністю людей. Біосферу необхідно берегти тому, що людство не може існувати і розвиватися без неї.

Наслідки цього впливу позитивні (хороші) і негативні (погані).

Позитивними наслідками можна вважати те, що людина створила тисячі нових сортів рослин і порід тварин та призвичаює живі організми до життя в різних природних умовах. Підвищення родючості ґрунтів, запобігання їх руйнуванню — це теж приклад хорошого ставлення до біосфери. Негативними наслідками людської діяльності є значне знищення природної рослинності, зменшення середовища проживання живих організмів та погіршення його стану, скорочення їх видового складу, руйнування ґрунтів у результаті посилення процесів їх розмивання водними потоками, вітрами.